Конспект уроку на тему: «Виникнення Запорізької Січі»
Мета: ознайомити
учнів з причинами виникнення, устроєм та будовою Запорозької Січі; виробити
навички оцінювання історичних діячів на прикладі гетьмана Д. Вишневецького;
розвивати критичне і системне мислення,
просторову уяву, навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків, уміння
учнів працювати з атласом, підручником, картою, таблицями та схемами;
виховувати
культуру мовлення, толерантність, демократизм і патріотизм.
Після цього уроку учні
зможуть:
• застосовувати та
пояснювати на прикладах терміни: «козацтво», «низове козацтво», «Січ»,
«Запорозька Січ», «козацька республіка», «козацькі клейноди»;
• характеризувати
господарську діяльність та звичаї козаків;
• визначати особливості
військово-політичної організації козацтва;
• показувати на карті
території проживання козацтва та місця січей-фортець та Запорозької Січі;
• удосконалити навички
роботи з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, вміння будувати
розповідь, давати характеристику історичним діячам.
Обладнання: підручник «Історія
України. 8 клас», портрети Д. Байди-Вишневецького,
роздавальний матеріал (історичні документи, тестові завдання.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань.
Основні поняття: «козак», «Січ», «козацькі
клейноди», «старшина», «Дике Поле», «Великий Луг», «Дніпровські пороги»,
«зимівники».
Основні дати:
1492 р. — перша писемна згадка про козаків;
1556 р. — заснування першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця;
1517-1563 pp. — роки життя Дмитра Івановича Байди-Вишневецького.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
- Доброго нам дня! У зв’язку з тим, що
успіх любого творчого процесу залежить
від його початку, то я рекомендую створити спокійну атмосферу для подальшої
співтворчості. Сядемо зручніше , посміхнемося собі, своїм однокласникам,
побажаємо впевненості, успіху в розкритті своїх можливостей. Генрі Форд
говорив: «Зібратися разом –це початок, триматися разом – це прогрес, працювати
разом – це успіх.» Тож разом до роботи! Ми продовжуємо з вами вивчення теми
«Українські землі в 16 столітті». Тож давайте повторимо основні поняття цієї
теми.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ
ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. «Історична розминка»
-Що означає слово «козак»
-Коли було прийнято «Уставу на волоки»
-Хто такі магнати
-Хто такий шляхтич
-Як називалися поселення козаків, які
розташовувалися на берегахрічок, островах, у балках чи байраках
-із якими країнами козаки встановили
найбільш міцні торговельні відносини
-хто такі козаки- уходники
-що означає слово «добичництво»
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Гра «Асоціативний
ряд»
На
дошці учитель схематично малює людину (малюнок 1) і
пропонує учням прикрасити її козацькою атрибутикою, тобто предметами, які
асоціюються зі словом «козак» (шаровари, оселедець, шабля, вуса, шапка-бирка
тощо — все це ви почуєте від своїх учнів). Доповнюючи картинку отримаємо щось на зразок малюнка
2.
-У кожного народу є свої святині, свої легендарні явища. У греків є
відважні 300 спартанців, а в українського народу є своє національне явище –
українське козацтво Запорозька Січ. Це про неї М.Гоголь писав: «Так ось вона,
Січ! Ось воно те гніздо, звідкіля вилітають усі ті горді, як орли, і дужі, як
леви.Ось звідки розлива-ється козацька воля по всій Україні». А ми з вами
живемо на цій землі і повинні знати про славних запорожців. З цією метою ми
вирушаємо в козацьке минуле.
План
1.Заснування Запорізької Січі.
2. Дмитро Вишневецький.
3. Організація життя та побуту
козаків.
Розповідь
вчителя.
Запорозька Січ виникла у нижній течії Дніпра. На той
час Дніпро перетинали пороги - кам'яні скелі. Всіх порогів на Дніпрі було
дев'ять: Кодацький, Сурський, Лоханський, Овонецький, Ненаситець, Вовнігський,
Будилівський, Лишній і Вільний. Всі вони, хоч і робили майже несудоплавним
Дніпро, надійно прикривали козаків від нападів з боку Польщі по головній водній
артерії. Нижче порогів у Дніпро впадали численні притоки. Тут, за неприступними
порогами, серед незліченних островів (майже 250), непрохідних очеретів і
розлогих степових ділянок було найкраще місце для постійної опорної бази
козацтва. На південь від порогів у пониззі Дніпра виникало чимало кам'яних
островів, де ще на початку XVI ст. козаки споруджували невеликі укріплення -
городки, в яких знаходили захист від степових орд. Але розпорошені городки-січі
з невеликими загонами не могли стримати натиску турецько-татарських загонів з
півдня і польсько-литовських військ з півночі. Тому козаки об'єдналися і
створили в 30-40-х роках XVI ст. фортецю під назвою Запорозька
Січ, до якої увійшли й невеликі городки-січі.
Найважливіший і найбільший з усіх островів на Дніпрі
був острів Хортиця. Він відігравав свого часу роль стратегіної бази
при розселенні козаків за порогами, тому саме тут в 1552-56рр. волинський
православний магнат Дмитро (Байда) Вишневецький збудував
замок і оточив його козацькою залогою. Тут він двічі оборонявся від татар,
протримавшись на острові майже 10 років. Ця обставина, а також численні
археологічні і письмові джерела дали підставу відомому досліднику історії
козацтва Д. Яворницькому вважати саме Хортицьке укріплення матір'ю козацьких
січей, а князя Вишневецького - духовним батьком Запорожжя. Занепад Хортицької
Січі вже ніяк не позначився на козацькій громаді. Військовий центр переходив з
острова на острів, подальшу організацію запорозького війська проводили
послідовники легендарного Байди-Вишневецького, що дало змогу Запорозькій Січі
протягом другої половини XVI - у першій половині XVII ст.
Навколо січових будівель копали
окопи, а поверх земляних валів робили засіки з дубів, пізніше - стіни,
виплетені з лози й набиті глиною або викладені з лозяних кошелів, наповнених
глиною.
До
берега (глибокої затоки) приставали у мирні часи грецькі, турецькі й італійські
кораблі з усяким крамом. З того краму певна частина лишалася в крамницях,
більша ж розкуповувалася прямо з кораблів польськими та московськими торговими
людьми, що часто приїздили на Січ за рибою, шкірою, медом і вощиною.
Одночасно
на Січі перебувало кілька тисяч козаків, частина була на уходах, в степових
залогах.
...Ось
уже століття вчені-фольклористи марно доводять, що вельми популярна і здавна
улюблена всіма українська народна пісня про козака Байду аж ніяк не стосується
відомого козацького проводиря, гетьмана, легендарного князя Дмитра
Вишневецького. Але народ, котрий склав цю пісню, доніс її до нас, твердо
вірить, що присвячена вона саме Байді-Вишневецькому, хоча реальне його життя і
те, яке зображене в ній, не у всьому відповідають одне одному.
Вишневецький був взятий в полон і виданий турецькому
уряду. За повідомленням "Хроніки Мартина Бєльського" Вишневецький
після жорстоких катувань за наказом султана Сулеймана II був скинений з вежі на
залізні гаки, вмуровані у прибережну стіну в Константинополі, він провисів на
ньому три дні, доки турки, обурені прокльонами,
Ознайомившись з коротким викладом його життя, можна
поставити собі запитання: за віщо ж така честь? Адже, будучи представником правлячої
верхівки панівного класу, Вишневецький не забував про свої інтереси і
відстоював насамперед їх. Відповідь, очевидно, полягає у тому, що інтереси
самого Дмитра Вишневецького - захист Батьківщини від турків і татар -
співпадали з інтересами низового козацтва, що у боротьбі з ними він стояв на
боці народу і особистою хоробрістю, відвагою сприяв успіхові цієї боротьби.
Спорудивши містечко-фортецю на Хортиці, він зумів об'єднати тут козацькі сили,
які визнали у ньому справжнього керівника і гетьмана.
Повідомлення учня.
Організація життя і побуту козаків
На
Запорожжі відбувалося становлення господарства якісно нового типу, яке виходило
за межі середньовічної цивілізації. Козаки займались розведенням худоби,
полюванням, рибальством, виробленням горілки і пива, видобутком солі та меду.
Січ була розташована на шляху,
який зв'язував густо населені райони України з морем, тому, незважаючи на
постійну степову війну, купці з допомогою козаків вели торгівлю з Кримом і
Туреччиною. Господарство
велося спільними зусиллями, але в господарських справах все більшу роль почали
відігравати заможні козаки, що вклали в степові промисли і торгівлю свої
капітали.
Щовесни
запорожці в куренях методом жеребкування розподіляли між собою обов'язки - кому
лишатися в Січі на випадок походу або нападу татар, а кому йти на
промисли. Як тільки скресала крига на річках, половина козаків виходила на
свої вольності рибалити або полювати. Рибу засолювали, скільки потрібно
залишали собі, а решту везли на продаж в Україну. На отримані гроші купували
борошно, пшоно, порох та олово. Торгували також шкірами та хутром.
|
|
Умови життя козаків були суворими й простими, вимагали фізичної
витривалості, здатності витримувати холод і спеку. Одяг простих козаків був
із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочку,
поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися
поясом. Взуттям слугували чоботи, а головним убором шапка.
Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху,
тетерю, щербу - варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу
смажену дичину і в'ялену рибу. В короткі хвилини дозвілля козаки любили
заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.
 |
|
Жили козаки здебільшого бідно. Козацькі звичаї
дозволяли їм мати небагату одежину і зброю. Все майно і здобич, що привозили з
набігів на турків і татар - шовки, оксамити, коней, гроші, - вони мали здавати
курінному отаману. На Січі військова рада розподіляла все здобуте: не менше
половини здобичі йшло на церкви й монастирі, частина грошей - в січову
скарбницю, решта розподілялась між товариством порівну. Більшість козаків
отриману частину відразу пропивала в шинках, прогулювала з товаришами або
вимінювала на коней. Прості козаки легко переносили життєві незгоди, мали
простий побут, нехтували грішми та багатством, харчувались разом у куренях.
Щоправда, з появою реєстрового козацтва і подальшим
розвитком січового господарства та торгівлі становище козацтва дещо змінилося.
Більшість і далі залишалася голотою, що пишалася своєю бідністю, але поруч з
нею з'явились заможні верстви козацької старшини. Вони відрізнялись одягом,
зброєю, намагались жити і харчуватись окремо від товариства, чим викликали
обурення простого козацтва. Але майнове розшарування, що почалося серед козаків
вже наприкінці XVI ст., неможливо було зупинити. Прірва між різними верствами
козацтва дедалі поглиблювалася, що призвело до гострих соціальних конфліктів у
козацькому таборі.
На
другу половину XVI ст. січовики створили велике військо. Основу його становила
піхота. Запорожці відправлялись в похід верхи, але воювали як піші воїни.
Разом з військом йшов табір, що складався з легких возів: на відкритих
місцевостях під прикриттям возів велися бойові операції. Якщо вороги дуже
насідали, то запорожці розташовували вози в кілька рядів (лав), і доки передня
лава стріляла, задні лави набивали рушниці та передавали зброю переднім, так що
кулі летіли надзвичайно рясно. Вози прив'язували один до одного
ланцюгами. Під час походів у війську була залізна дисципліна, заборонялись
спиртні напої, гра в карти, суперечки. Зброю запорожці мали різноманітну: в XV
та XVI ст. перевагу надавали сагайдакам зі стрілами, списам, келепам і
гаківницям, пізніше в запорожців були рушниці або мушкети, шаблі, списи й
пістолі. Окрім того, доброю зброєю були чингалі, здобуті у турків
ятагани. Кожен носив ту зброю, яку спромігся купити або здобути в бою.
Гармат запорожці самі не виплавляли, а воювали тими, які відбивали у ворога.
Зростанню міжнародного авторитету
Запорожжя сприяли і морські перемоги січовиків, здобуті завдяки своєрідному
легкому, рухливому флоту, що складався із уславлених човнів-чайок.
На
своїх плоскодонних кораблях козаки могли проходити плавні, мілини і навіть
дніпровські пороги. На них вони добирались не тільки до Очакова, а й до
узбережжя Криму і навіть до Константинополя, прорвавши турецько-татарську
блокаду на морі.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Учитель пропонує тестові завдання з вивченого
матеріалу (див. додаток 1,2,3), а учні мають
підняти бірки з номером правильної відповіді. Номери проставлені з обох сторін,
що дозволяє активізувати та мобілізувати розумову діяльність класу наприкінці уроку,
оскільки учня оцінюватиме не лише учитель, а й однокласники.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
«Мікрофон»
Учитель. А зараз уявіть, що ви працюєте репортером
солідного історичного видання, під назвою, наприклад, «Нумізмат». Ваш номер
готується до друку і вільною лишається одна колонка з таким заголовком: «На
сьогоднішньому уроці я дізнався (дізналася)... Що мені сьогодні сподобалося, а
що ні?». Що б ви туди написали? Оголошення оцінок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати § 5 підручника (с. 37-40).
2. Скласти в робочому зошиті таблицю «Запорозькі
Січі».
Література
1. Історія України
: Підруч. для 8-го кл. загально-освітн. навч. закл. / О. К. Струкевич, І. М.
Романюк, Т. П. Пірус. — К. : Грамота, 2008. — 272 с.:іл.
2. Бойко О. Д. Історія
України : Посібник. — К. : Видавничий центр «Академія», 2002. — 656 с
3. Мітягін В. Ю. УСЕ. Історія України :
Навчально-довідковий посібник / За ред. С. В. Кульчицького. — К. :
Майстер-клас, 2007-2008. — 240 с.
4. Левітас Ф. П., Гісем О. В. Історія України з
найдавніших часів до початку XX ст. у таблицях і схемах. 7-9 класи. — К. :
Логос, 2002. — 128 с
5. Вивчення історичних постатей на уроках історії
України у 8 класі / Н. О. Вєнцева, за заг. ред. К. О. Баханова. — X. : ВГ
«Основа», 2010. — 144 с
Додаток 1
Історичний диктант І.
Тести
1. Власники великих князівських і боярських
землеволодінь, які зростали за рахунок великокнязівських дарувань, захоплення
общинних земель, купівлі маєтків, освоєння нових земель.
А Магнати; +
Б шляхта;
В духовенство.
2. Коли відбулося об'єднання Великого князівства
Литовського і Польського королівства в єдину державу?
А 1566 p.;
Б 1569 p.; +
В 1596 р.
3. Литовські статути — це ... .
А зведення законів у Великому князівстві Литовському
XIV ст.;
Б зведення законів у Великому князівстві Литовському
XV ст.;
В зведення законів у Великому князівстві Литовському
XVI ст. +
4. Які адміністративно-територіальні одиниці було
утворено на українських землях польською владою у другій половині XVI ст.?
А Губернії;
Б князівства;
В воєводства. +
5. Соцініанство в Україні XVI-XVII ст. було одним із
різновидів ... .
А Протестантизму; +
Б католицизму;
В православ'я.
6. Якого року у писемних джерелах вперше з'являються
згадки про козаків?
А 1492 p.; +
Б 1491 p.;
В 1493 р.
II. Терміни
7. Дайте визначення поняттям.
Унія — ... .
Реформація — ... .
Братство — ... .
III. Хронологія
8. Переведіть століття в роки і навпаки.
А Друга чверть XIV ст.;
Б перша половина XI ст.;
В 1205 p.;
Г 1367 p.
IV. Помилка
9. Знайдіть і виправте помилку в тексті.
1 липня 1596 року Варшавський сейм ухвалив нову
польсько-литовську унію. На основі унії дві держави об'єднувалися у федерацію
«двох народів» під назвою Республіка. Управління державою здійснював обраний на
польському сеймі монарх, який був одночасно і польським князем, і литовським
королем. Православ'я оголошувалося державною релігією, а українські землі
переходили до складу Великого князівства Литовського і були поділені на 8
губерній.
Додаток 2
1. Розташуйте на стрілці часу відповідно.
А 1399 p.;
Б 988 p.;
В 1569 p.;
Г 395 p.
2. Розв'яжіть історичне рівняння. (X-Y) + Z= ?, де,
X — рік укладання Берестейської церковної унії;
Y — рік укладання Люблінської унії;
Z — рік запровадження першого Литовського статуту.
Відповідь: (1596-1569)+ 1529 =1556
Додаток 3
Тести
1. Перша Запорозька Січ була створена на острові:
А Велика Хортиця;
Б Томаківка;
В Мала Хортиця. +
2. Який колір домінував на козацьких корогвах?
А Малиновий; +
Б синій;
В жовтий.
3. Чому козацьке укріплення називали Січчю?
А. Тут козаки давали відсіч ворогам;
Б. вона була збудована із зрублених або січених колод;
+
В. бо таку назву носила масова бійка — січа.
4. Що козаки обов'язково будували на Січі?
А Млин;
Б церкву; +
В шинок.
5. Назвіть символ влади Генерального судді.
А Пернач;
Б бунчук;
В печатка. +
6. Назвіть автора тритомної праці «Історія запорозьких
козаків».
А М. Грушевський;
Б Гійом-Лавассер де Боплан;
В Д. Яворницький. +
7. Запорозьке військо називалося:
А дружина;
Б кош; +
В курінь.
8. На гербі Війська Запорозького було зображено:
А козацький човен;
Б козака з рушницею; +
В козака з бандурою.
